Сторони програм «Horizon 2020» та «Horizon Europe» як учасники інноваційного процесу
DOI:
https://doi.org/10.37772/2309-9275-2022-2(19)-1Ключові слова:
Horizon Europe, наукова установа, грант, інновації, інноваційний процес, міжнародне науково-технічне співробітництво, іноземні державиАнотація
Метою даної статті є аналіз функціонування багатосторонніх проєктів Програми «Horizon 2020» та «Horizon Europe», встановлення особливостей статусу та діяльності їх суб’єктів. Для досягнення мети наукової роботи та вирішення поставлених завдань використано комплекс загально-наукових та спеціальних методів дослідження: метод аналізу та синтезу, альтернатив, компаративістики, класифікації, Дослідження цього питання дозволяє стверджувати, що незважаючи на те, що багатосторонні проєкти «Horizon 2020» становлять значну частину фінансування проєктів ЄС, наукових досліджень щодо цього питання недостатньо. Частково це пов’язано з відсутністю структурованого аналітичного підходу суб’єктів цієї Рамкової Програми. Зокрема, поза увагою залишається правовий статус Національного контактного пункту, який виконує інформаційно-методичний супровід тематичних напрямів досліджень, визначених Європейською Комісією (ЄК) для програми ЄС з досліджень та інновацій «Horizon Europe». У рамках даного дослідження запроваджено досвід Польщі де є Польський НКП для дослідницьких програм ЄС. Визначено, що на мікрорівневі ІС є Програма «Horizon 2020» або «Horizon Europe», які можуть виступати як проєкти (мережа учасників, які співпрацюють у рамках спільного інноваційного проєкту як на національному рівні, так і на рівні ЄС) і як Партнери (організація, що складається з мережі чи групи осіб, або окремого учасника, які співпрацюють у рамках спільного інноваційного проєкту як на національному рівні, так і на рівні ЄС) це певний рівень самої структури багаторівневої інноваційної системи (або ІС вищого рівня). Автори пропонують внести зміни до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Так, є пропозиція додати абз. 3 до ст. 66 та викласти його у наступній редакції: Наукова установа, яка входить до структури Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, може виступати як базова організація в якій створено Національний контактний пункт Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», на яку покладається сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву, реалізація проектів у межах міжнародного науковотехнічного співробітництва відповідно до законодавства, зокрема у міжнародних двосторонніх та багатосторонніх міждержавних наукових програмах, взаємодіяти в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, здійснювати міжнародні наукові зв’язки у частині, що не суперечить цьому Закону та міжнародним договорам.
Посилання
Bergek, A., Jacobsson, S., Carlsson, B., Lindmark, S. & Rickne, A. (2008). Analyzing the functional dynamics of technological innovation systems: A scheme of analysis. Research Policy, 37 (3), 407–429. DOI: https:// doi.org/10.1016/j.respol.2007.12.003.
Berthet, E. T., Hickey, G. M. & Klerkx, L. (2018). Opening design and innovation processes in agriculture: Insights from design and management sciences and future directions. Agricultural Systems, 165, 111–115. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2018.06.004.
Büttner, S. M., Leopold, L. M. (2016). A ‘new spirit’ of public policy? The project world of EU funding. European Journal of Cultural and Political Sociology, 3 (1), 41–71. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/232548 23.2016.1183503.
Commission welcomes political agreement on Horizon Europe, the next EU research and innovation program. Retrieved from: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/commission-welcomes-politicalagreementhorizon-europe-next-eu-research-and-innovation?fbclid=IwAR3Y0Mo17rgaj40DCKQ9E38jbZ ulHi3bifhQ8MYGrDhycmefPZkcYThCeP4.
Cronin, E. et al. (2022). Multi-actor Horizon 2020 projects in agriculture, forestry and related sectors: A Multilevel Innovation System framework (MINOS) for identifying multi-level system failures. Agricultural Systems, 196, 103349. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2021.103349.
de Boon, A., Sandström, C. & Rose, D. C. (2021). Governing agricultural innovation: A comprehensive framework to underpin sustainable transitions. Journal of Rural Studies, 89, 407–422. Retrieved from: https://doi. org/10.1016/j.jrurstud.2021.07.019.
EIP AG RI Service Point, 2017. Horizon 2020 multi-actor projects. Retrieved from: https://ec.europa.eu/eip/ agriculture/sites/agri-eip/files/eip-agri_brochure_multi-actor_projects_2017_en_web.pdf.
Fieldsend, A. F., Cronin, E., Varga, E., Biró, S. & Rogge, E. (2020). Organisational Innovation Systems for multi-actor co-innovation in European agriculture, forestry and related sectors: Diversity and common attributes. NJAS – Wageningen. Journal of Life Sciences, 92, 100335. DOI: https://doi.org/10.1016/j. njas.2020.100335.
Hekkert, M., Negro, S., Heimeriks, G. & Harmsen, R. (2011). Technological innovation system analysis: A manual for analysts. Utrecht University, Utrecht. Retrieved from: https://docplayer.net/25667597-Technologicalinnovationsystem-analysis.html.
Horizon Europe Work Programme 2021-2022. 13. General Annexes (European Commission DecisionC(2022)2975 of 10 May 2022). Retrieved from: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/20212027/horizon/wp-call/2021-2022/wp-13-general-annexes_horizon-2021-2022_en.pdf.
Hlibko, S. V. (2020). The issue of legal support for the national innovation system and innovation process. Hlibko, S. V., Rozghon, O. V. & Georgiievskyi, Iu. V. et al. Legal support of the National Innovation System in modern conditions. In Hlibko, S. V. & Rozghon, O. V. (Eds.). Kharkiv: Scientific and Research Institute of Providing Legal Framework for the Innovative Development of National Academy of Legal Sciences of Ukraine, pp. 7–38.
Ingram, J., Gaskell, P., Mills, J. & Dwyer, J. (2020). How do we enact co-innovation with stakeholders in agricultural research projects? Managing the complex interplay between contextual and facilitation processes. Journal of Rural Studies, 78, 65–77. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2020.06.003.
Kayal, A. A. (2008). National innovation systems a proposed framework for developing countries. International Journal of Entrepreneurship and Innovation Management, 8 (1), 74. DOI: https://doi.org/10.1504/ ijeim.2008.018615.
Kieft, A., Harmsen, R. & Hekkert, M. P. (2017). Interactions between systemic problems in innovation systems: The case of energy-efficient houses in the Netherlands. Environmental Innovation and Societal Transitions, 24, 32–44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eist.2016.10.001.
Klein, W. R., Lankhuizen, M. & Gilsing, V. (2005). A system failure framework for innovation policy design. Technovation, 25, (6), 609–619. DOI: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2003.11.002.
Klerkx, L., Seuneke, P., de Wolf, P. & Rossing, W. A. H. (2017). Replication and translation of co-innovation: The influence of institutional context in large international participatory research projects. Land Use Policy, 61, 276–292. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2016.11.027.
Klerkx, L., Begemann, S. (2020). Supporting food systems transformation: The what, why, who, where and how of mission-oriented agricultural innovation systems. Agricultural Systems, 184, 102901. DOI: https://doi. org/10.1016/j.agsy.2020.102901.
Klerkx, L., van Mierlo, B. & Leeuwis, C. (2012). Evolution of systems approaches to agricultural innovation: concepts, analysis and interventions. Farming Systems Research into the 21st Century: The New Dynamic. Dordrecht, 457–483. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-4503-2_20.
Kalina, K. Ye., Nedria, K. M., Rybalko, L. S. & Trubavina, I. M. (2022). The concept of theoretical and methodological fundamentals of grants’ application and fundraising for Ukrainian scientists in the pedagogical science. Zasobi navčalʹnoj ta naukovo-doslìdnoï roboti, 58, 123–134. DOI: https://doi. org/10.34142/2312-1548.2022.58.12.
Klimova, G. P. (2018). Formation of a national innovation system is a strategic priority for the development of Ukrainian society. The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Political science, 4, 20–30. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnyuac_2018_4_4/.
Kravtsova V., Reshetniak O. (2019). Peculiarities of the organization of scientific activity in EU countries and Ukraine. Business Inform, 7 (498). 122–137. DOI: 10.32983/2222-4459-2019-7-122-137.
Lamprinopoulou, C., Renwick, A., Klerkx, L., Hermans, F. & Roep, D. (2014). Application of an integrated systemic framework for analysing agricultural innovation systems and informing innovation policies: Comparing the Dutch and Scottish agrifood sectors. Agricultural Systems, 129, 40–54. DOI: https://doi. org/10.1016/j.agsy.2014.05.001.
Maria, K., Maria, B., Andrea, K. (2021). Exploring actors, their constellations, and roles in digital agricultural innovations. Agricultural Systems, 186, 102952. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102952.
Minimum standards and Guiding principles for setting up a Network of National Focal Points. Retrieved from: https://ec.europa.eu/search/?QueryText=Minimum+standards+Guiding+principles&op=Search&swlang =en&form_build_id=form-7jmj0GPHz-YrN-TVA n7Ke2unnItST90p-ovIK9HsqWo&form_id=nexteuropa_ europa_search_search_form.
Ministry of Education and Science of Ukraine approved the updated road map for the integration of the scientific and innovative system of Ukraine into the European Research Area (ERA). Retrieved from: https://mon. gov.ua/ua/news/mon-predstavlyaye-dorozhnyu-kartu-integraciyi-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostor u?fbclid=IwAR2wy0jfwvI0nvUxrSyfwrRWo09FUxVnS3MY2s5tRanEzWD3NuKDmyvtzgM.
On the approval of the regulation on the functioning of the coordination center and national contact points of the framework program of the European Union for research and innovation «Horizon Europe»: a project of the Ministry of Education and Culture of Ukraine. Public discussion. Retrieved from: https://mon.gov. ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-postanovi-kmu-pro-zatverdzhennyapolozhennyapro-funkcionuvannya-koordinacijnogo-centru-ta-nacionalnih-kontaktnih-punktiv-ramkovoyiprogramiyevropejskogo-soyuzu-z-doslidzhen-ta-innovacij-gorizont-yevropa.
Partnerstwa europejskie w Horyzoncie Europa i programie Euratom. Retrieved from: https://www.kpk.gov.pl/ horyzont-europa/partnerstwa.
Pigford, A.-A. E., Hickey, G. M. & Klerkx, L. (2018). Beyond agricultural innovation systems? Exploring an agricultural innovation ecosystems approach for niche design and development in sustainability transitions. Agricultural Systems, 164, 116–121. URL: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2018.04.007.
Polish National Contact Point For Research Programmes Of The EU. Retrieved from: https://www.fnp.org.pl/ en/partner/krajowy-punkt-kontaktowy/.
Podrez-Riapolova, І. V. (2022). Legal fundamentals of infrastructural support of the innovation process. Law and innovations, 1(37), 44–48. DOI 10.37772/2518-1718-2022-1(37)-6. Retrieved from: https://pti.org. ua/index.php/ndipzir/article/view/816/641.
Rozghon, O. V. (2020). Subjects of private legal relations of technology transfer: status and activity. Hlibko S. V., Rozghon O. V. & Iu. V. Georgiievskyi et al. Legal support of the National Innovation System in modern conditions. In Hlibko S. V. & Rozghon O. V. (Eds.). Kharkiv: Scientific and Research Institute of Providing Legal Framework for the Innovative Development of National Academy of Legal Sciences of Ukraine, pp. 225–251.
Rothwell, R. (1993). The changing nature of the innovation process. Technovation, 13 (1), 1–2. DOI: https:// doi.org/10.1016/0166-4972(93)90009-k.
Sydow, J. & Braun, T. (2018). Projects as Temporary Organizations: An Agenda for Further Theorizing the Interorganizational Dimension. SSRN Electronic Journal, 36. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.3116958.
Van Lancker, J., Mondelaers, K., Wauters, E. & Van Huylenbroeck, G. (2016). The Organizational Innovation System: A systemic framework for radical innovation at the organizational level. Technovation, 52-53, 40–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2015.11.008.
Wieczorek, A. J. & Hekkert, M. P. (2012). Systemic instruments for systemic innovation problems: A framework for policy makers and innovation scholars. Science and Public Policy, 39 (1), 74–87. DOI: https://doi. org/10.1093/scipol/scr008.
Zelisko, A. V., & Rozghon, O. V. (2022). The Corporate Form of Innovating Entities in Ukraine. Sci. innov., 18(5), 95–108. DOI: https://doi.org/10.15407/scine18.05.095. Web of Science Core Collection. https:// www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000886539800009. Retrieved from: https://scinneng. org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/300/138.
