Право та інноваційне суспільство

Титульна сторінка та зміст

2023-12-29T09:15:33+02:00

Титульна сторінка та зміст

Ліцензійні договори на використання інтелектуальної власності користувачів на цифровому ринку.

2023-12-29T09:20:40+02:00

Електронні платформи широко впроваджують стандартні ліцензійні договори, за яким користувачі надають їм певні права. І знаходячись сьогодні на зрозумілому етапі налагодженості цих процесів постає декілька актуальних питань – на скільки зміст таких договорів врегульовано на національних та міжнародному рівні, як положення нормативних документів відображено у ліцензійних договорах між користувачами та платформами, як стандарти щодо цих документів враховують потреби зацікавлених сторін. Метою представленого дослідження є визначення змісту стандартних положень невиключних ліцензій, що пропонують цифрові платформи, за окремими галузями з урахуванням норм національних та міжнародних нормативно-правових документів і з огляду на балансування потреб зацікавлених сторін. Для досягнення мети цього дослідження використано метод науково-правового аналізу нормативних документів, літератури та ліцензійних договорів, представлених на електронних платформах, а також наукові методи порівняння та узагальнення. Ліцензії порівняно за наступними критеріями: назва, вид ліцензії, об’єкти інтелектуальної власності, надані права (окремо – право надання субліцензій), строк чинності, території чинності прав, наявність роялті, можливість відкликання, гарантії чистоти творів від прав третіх осіб. Визначено зміст ліцензії, що враховує інтереси усіх сторін за відповідності законам та технічним потребам і можливостям платформ. Все ще залишаються неврегульовані аспекти з перерахованих, у тому числі на міжнародному рівні – ці питання можуть стати предметом подальших досліджень. Хоча проаналізовані у статі цифрові платформи характеризуються різними функціональними особливостями, вмістом, цільовою аудиторією тощо викладені пропозиції можуть бути імплементовані без огляду на ці відмінності, але з додаванням релевантних специфіці платформи положень

Окремі шляхи забезпечення судово-експертної установи кваліфікованими працівниками

2023-12-29T09:27:21+02:00

У статті розглянуто актуальне питання забезпечення кваліфікованими працівниками судово-експертні установи України. Визначено, що кадрова політика є невід’ємною складовою економічної системи країни. На думку авторів, сучасні підходи управління організаціями потребують організаційних змін пріоритетних напрямів розвитку кадрового забезпечення, в тому числі процесів добору, відбору та розстановки персоналу. Зазначено, що підбір і розстановка працівників в судово-експертній установі, будучи безпосереднім виразом поділу і кооперації праці, створює колектив установи. Доведено доцільність формування колективу з урахуванням не лише професійних, ділових та особистісних якостей кожного його члена, але й ефект їх поєднання – психологічну сумісність, котра допомагає працівникам швидко і успішно працювати один з одним. Зазначено, що раціональною розстановкою кадрів є розподіл працівників по посадах, при якому невідповідність між особистими якостями людини і пред’явленими вимогами до виконуваної ним роботи є мінімальною без надмірної або недостатньої завантаженості. Метою статті є висвітлення шляхів підбору та розстановки професійних кадрів як одного із напрямів забезпечення судово-експертної установи кваліфікованими професійними працівниками. Для досягнення мети використано загальнонаукові методи теоретичного узагальнення, порівняння, системного аналізу та формалізації. Розглянуто питання щодо ефективного забезпечення підготовки кваліфікованими кадрами судово-експертні установи України. Детально розглянуто процес відбору кадрів, можливі методи, що застосовуються для цього процесу. Окремо визначено систему помилок, які допускаються в кадровій політиці судово-експертних установ та можливі варіанти їх вирішення. Запропоновано шляхи подолання кадрових помилок, що є більш ефективними

Формування системи управління прибутком підприємства: інноваційний підхід

2023-12-29T09:36:25+02:00

У статті пропонується інноваційний підхід до формування системи управління прибутком підприємства, який вплине на досягнення ефективних результатів та забезпечить конкурентоспроможність. Доведено, що управління прибутком є одним із ключових аспектів успішної діяльності будь-якого підприємства. Забезпечення стабільного та зростаючого рівня прибутку стає викликом у сучасному бізнессередовищі, що характеризується постійними змінами та конкурентним тиском. У статті проведено аналіз сучасних тенденцій управління прибутком, включаючи роль стратегічного планування, аналізу витрат та прибутковості, управління ризиками та впровадження інноваційних підходів. Розглянуто основні складові інноваційного підходу до управління прибутком, включаючи застосування нових технологій та процесів, створення нових продуктів та послуг, оптимізацію витрат та забезпечення ефективного контролю. Особлива увага приділяється розгляду інструментів та методик, які можуть бути використані для формування системи управління прибутком на підприємстві. Запропоновано використовувати балансовий підхід, який враховує не тільки фінансові показники, але й нематеріальні активи, клієнтську базу та інші фактори. Крім того, розглядаються моделі прогнозування прибутку, які дозволяють зробити точні оцінки та планувати майбутні результати. Розглянуто приклади успішного впровадження інноваційного підходу до управління прибутком на різних підприємствах, а також досліджено кейси компаній, які змогли досягти значних покращень у своїх фінансових показниках завдяки впровадженню нових стратегій та інструментів управління прибутком. Для того, щоб керівництво підприємства було готове до впровадження нових стратегій та інструментів, рекомендовано використовувати сучасні інформаційні технології для збору та аналізу даних. У статті запропоновано інноваційний підхід до формування системи управління прибутком підприємства, який забезпечить його стабільність та конкурентоспроможність на ринку. Впровадження нових стратегій, інструментів та технологій дозволить досягти ефективного управління прибутком, а також забезпечити зростання та розвиток підприємства в сучасному бізнес-середовищі.

Окремі проблемні аспекти криміналізації домашнього насильства

2023-12-29T09:42:36+02:00

Стаття зосереджується на аналізі нормативно-правової бази та судової практики в Україні, що стосуються криміналізації домашнього насильства, з особливим акцентом на положеннях ст. 1261 Кримінального кодексу України. Автор детально розглядає історичний контекст та міжнародні зобов›язання, включаючи Стамбульську конвенцію, які спонукали до реформування відповідного законодавства. У статті аналізується важливість правової кваліфікації економічного насильства, його місце у структурі домашнього насильства та специфіка правозастосування. Висвітлюються проблеми існуючих законодавчих норм, виявлені недоліки та суперечності, які виникають у процесі їх застосування. Значна увага приділяється аналізу судової практики, що ілюструє різноманітність підходів до застосування ст. 1261 Кримінального кодексу України та визначення систематичності домашнього насильства. Особливу увагу приділено систематичності домашнього насильства як ключового критерію у визначенні цього злочину, а також його юридичному розумінню та тлумаченню. Аналіз наукової літератури й судової практики дає можливість зазначити, що систематичність домашнього насильства характеризується двома показниками: кількісним, тобто багаторазовістю періодично здійснюваних дій, і якісним, тобто взаємозв’язком, внутрішньою єдністю, що утворюють певну лінію поведінки винного щодо конкретного потерпілого чи потерпілих. Лише за наявності як кількісного, так і якісного критерію можна стверджувати, що насильство має систематичний характер. Стаття представляє важливий внесок у розуміння проблематики домашнього насильства в Україні, висвітлюючи як теоретичні, так і практичні аспекти цього питання. Автор надає обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення законодавства, зокрема через внесення змін до чинних норм, аби адекватно відображати складність та многогранність цієї соціальної проблеми. Також увага акцентується на необхідності розробки комплексних стратегій протидії домашньому насильству, що включають як правові, так і соціально-освітні аспекти.