Право та інноваційне суспільство

Єдиний стандарт звітності як модель для податкової обміну інформацією: механізм дії та стан імплементації в Україні

Вадим Красовський — 2024-06-16

В статті досліджується Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (Common Reporting Standard, CRS), який передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією між державами, що є сторонами Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією (Multilateral Competent Authority Agreement – MCAA), а також перспективи участі України в обміні за таким стандартом. У статті проаналізовано, яка саме інформація підлягає міжнародному обміну, досліджено типи фінансових інституцій, які повинні збирати і подавати податково-значущі відомості владі для подальшого міжнародного обміну, вивчено типи рахунків і податкових резидентів, за якими повинна збиратися і надаватися така інформація, а також проаналізовано методи перевірки благонадійності клієнтів при відкритті рахунків. Мета статті полягає у систематизації знань про передумови створення, механізм міждержавної податкової співпраці в рамках CRS, наявні на сьогодні результати роботи за даним стандартом, статус приєднання України до нього, вже здійснені нашою державою кроки до впровадження автоматичного обміну податковою інформацією, розробці рекомендацій для підзвітних осіб і власників рахунків з питань виконання правил CRS. У дослідженні застосовувався загальнонауковий метод наукових досліджень, а саме теоретичний метод, зокрема огляд наукової літератури, аналіз нормативних документів і порівняльний аналіз. У висновках автор підкреслює, що приєднання України до CRS стандарту є надзвичайно важливим з точки зору налагодження належного справляння податків та наповнення бюджету, що є особливо актуальним під час повномасштабного російського вторгнення. Результати дослідження також описують складнощі, особливо щодо дотримання вимог обміну податково важливими даними фінансовими установами та власниками рахунків. Дослідження підкреслює необхідність виявлення сильної політичної волі з боку української влади для подолання перешкод та забезпечення ефективної імплементації CRS. Загалом, автор підкреслює надзвичайно велике значення CRS у покращенні збору податків, визнаючи при цьому перешкоди, що стоять на шляху. Перспектива дослідження даної тематики надзвичайно широка, оскільки автоматичний обмін податковою інформацію, зокрема за досліджуваним стандартом, лише налагоджується сьогодні та є мало досліджений науковцями.

Інструменти адаптації екосистеми штучного інтелекту в Україні до стандартів Європейського Союзу

Андрій Гачкевич — 2024-06-16

Стаття присвячена питанням підготовки галузі штучного інтелекту в Україні до імплементації стандартів ЄС. Автор розглядає шість інструментів, перелічених в Дорожній карті з регулювання штучного інтелекту в Україні 2023 р., та оцінює перспективи їхнього застосування по відношенню до української екосистеми штучного інтелекту. Їхня роль полягає в тому, щоб створити належні умови для забезпечення в майбутньому ефективного виконання Закону ЄС про штучний інтелект. Дослідження показує, які допоміжні засоби можна використати для того, щоб гармонізація системи українського законодавства супроводжувалась вдосконаленням екосистеми штучного інтелекту. Розглянуті інструменти адаптації так само сприяють активному розвитку галузі. Порушена тематика має відношення до реалізації науково-технічного та соціально-економічного потенціалу сфери інформаційних та комунікаційних технологій України. У статті охарактеризована значущість регуляторних пісочниць, а також описових методологій для перевірки технологій та систем штучного інтелекту. Визначені завдання маркування вхідних даних для машинного навчання та вихідних даних для генеративного штучного інтелекту, а також маркування самих систем штучного інтелекту. Автор пояснює, як атипові акти у розумінні правової системи ЄС – білі книги та кодекси поведінки – використовуються для адаптації. Наведені приклади матеріалів довідкового характеру та рекомендацій для розвитку галузі відповідно до стандартів Закону ЄС про штучний інтелект. Автор узагальнює роль кожного з інструментів та пропонує розширити перелік Дорожньої карти за рахунок програмного забезпечення для розробок та введення навчальних курсів зі штучного інтелекту. Дослідження сприяє проведенню публічних дискусій щодо того, чи потрібна Україні стратегія штучного інтелекту поряд з урядовою концепцією. Наведені приклади впровадження досліджуваних інструментів у таких державах-лідерах галузі, як Великобританія, Канада, Сінгапур, США, Японія. Крім того, продемонстровані міжнародні ініціативи в рамках G7 (Керівні принципи, які рекомендовані до реалізації організаціями в ЄС) та Ради Європи (HUDERIA).

Правова основа соціального забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей за законодавством України: сучасний стан

Вікторія Шевердіна — 2024-06-16

У статті досліджено сучасний стан системи законодавства України, що регулює соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей. Розглянуто основні засади державної політики у сфері соціального забезпечення цієї категорії осіб, визначено, що основними напрямками такої політики є: а) встановлення єдиної системи соціального та правового захисту; б) гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах; в) розробка дієвих та доступних механізмів для реалізації своїх прав на соціальний захист, цією категорією осіб. Соціальне за- безпечення осіб, які боронять державу є вкрай важливим напрямком державної політики, який має пер- шочергове значення не тільки в період війни, а й після її закінчення. На сьогодні немає більш важливого завдання, ніж захист і забезпечення прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військо- вих формувань, котрі боронять територіальну цілісність та суверенітет нашої держави. Зазначено, що на сьогодні в Україні існує система нормативно-правових актів різної юридичної сили, які регулюють пи- тання соціального та правового захисту військовослужбовців, їх конституційних прав і свобод, гарантій щодо їх реалізації. Водночас незважаючи на те, що законодавство у цій галузі постійно розвивається та вдосконалюється, але багато проблемних питань потребують дієвого механізму їх вирішення. Розглянуто види соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей та особливості їх забезпечення в період воєнного стану в країні. Зроблено висновок про невпорядкованість норм, які визначають конкретні види соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, так як значна кількість нормативно-правових актів не завжди свідчить про забезпечення цілісного й комплексного соціального захисту. А також, від- сутність єдиного законодавчого акту, який би визначав взаємоузгоджені стандарти і принципи побудови всієї структури соціального забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей. Дійшли думки, що іс- нуюча система соціального захисту потребує докорінної реорганізації та адаптації до сучасних умов. Зо- крема, необхідно створити чітку систему гарантій соціального (матеріального) забезпечення військовос- лужбовців та членів їхніх сімей, забезпечити їх дотримання та виконання з боку держави. Гідний рівень соціального забезпечення виступає стимулятором для громадян до військової служби.

Проблеми захисту прав дітей-громадян україни, які користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС

Олена Сущ — 2024-06-16

Повномасштабна війна в Україні спричинила масову міграцію її населення та призвела до посилення приватних відносин, ускладнених іноземним елементом, які є предметом міжнародного приватного права. Директива Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють балансу зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення наслідків цього, надала можливість громадянам України отримати статус тимчасового захисту на території країн ЄС. Новим викликом для українських дітей та їх батьків, які переміщені з України на територію ЄС і користуються тимчасовим захистом, стали випадки відбирання дітей від супроводжуючих осіб або із сімей. Ці випадки зумовлені відмінністю законодавства у питаннях опіки та піклування і батьківської відповідальності. У статті надано загальну характеристику обставин, які є підставами для прийняття рішення про застосування надзвичайних заходів соціальними службами країн ЄС до дітей, які є громадянами України, які користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС. Встановлено, що відбирання дітей у батьків, опікунів, або уповноважених осіб для супроводу дитини відбувається за різних обставин і кожна ситуація індивідуальна, але систематизувавши випадки, автором виявлено такі причини як: перебування на території ЄС без супроводу дорослих та на підставі «батьківської недбалості» або «неналежного виконання батьківських обов›язків». Здійснено аналіз правового становища дитини без супроводу відповідно до національного законодавства України та іноземного національного законодавства деяких країн ЄС. Досліджено правовий статус дітей без супроводу відповідно до Директиви Ради 2001/55/ЄС та Конвенції про права дитини 1989 року. Обґрунтовано, що практика визнання українських дітей, які користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС, дітьми без супроводу дорослих ґрунтується на таких підставах: а) відсутність (невідповідність, невизнання) документів, що уповноважують особу, яка супроводжує дитину, на догляд за дитиною та її супровід; б) невідповідність (невизнання) документів про право на опіку, виданих в Україні, вимогам країни перебування, яка надала тимчасовий захист; в) перебування на території ЄС без батьків чи супроводжуючих осіб дитини, яка досягла 16-річного віку і самостійно виїхала з України.

Масштабування для сталого розвитку: структура управління змінами, узгоджена з ЦСР

Михайло Буряк — 2024-06-16

У статті пропонується модель управління змінами, адаптована для українського ІТ-сектору, зосереджена на сталому зростанні. Структура масштабування для сталого розвитку відповідає трьом цілям сталого розвитку ООН (ЦСР): гідна робота та економічне зростання (ЦСР 8), промисловість, інновації та інфраструктура (ЦСР9) та партнерство для цілей (ЦСР17). Вона об’єднує гнучкі принци- пи управління змінами з сильним акцентом на сталий розвиток, пропонуючи всеосяжну дорожню кар- ту для ІТ-компаній, щоб масштабувати відповідально. Фреймворк, заснований на шести основних принципах: спільне бачення та цінності, ітеративний підхід, активна залученість співробітників, при- йняття рішень, керованих даними, співпраця та прозорі комунікації. Ці принципи підтримуються прак- тичними кроками та доведеними теоріями управління, такими як 8-етапна модель змін Коттера та гнучкі методології, такі як Скрам. Ключові показники ефективності (KPI) вимірюють прогрес та ефек- тивність. Для ЦСР 17 інноваційні KPI включають кількість успішних партнерських та спільних про- ектів. Методологія дослідження включає огляд літератури, розробку рамок, застосування до реальних тематичних досліджень та аналіз результатів. Ефективність фреймворку демонструється за допомогою практичних застосувань в ІТ-компаніях, підкреслюючи його потенціал для підвищення стійкості, сти- мулювання інновацій та забезпечення сталого зростання. Інтегруючи сталий розвиток у основні бізнес- стратегії та сприяючи безперервному навчанню, структура Масштабування для сталого розвитку ви- рішує потреби ІТ-компаній, позиціонуючи їх як відповідальних суб’єктів у досягненні глобальних цілей сталого розвитку. Ця модель забезпечує практичний керований даними підхід до масштабування, забез- печуючи довгостроковий успіх і відповідність глобальним цілям сталого розвитку.

Титул та зміст

НДІ ПЗІР НАПрН України — 2024-06-16

Титул та зміст