Процедури повідомлення та видалення в Україні, Іспанії, Китаї та США
DOI:
https://doi.org/10.37772/2309-9275-2022-1(18)-2Ключові слова:
DMCA, інтелектуальна власність, Інтернет, повідомлення та видалення, недобросовісна конкуренціяАнотація
Метою представленого дослідження є розгляд процедур повідомлення та видалення, представлених у законодавстві Іспанії, Китаю та США в проекції обговорення їх застосування в українських реаліях. Для досягнення мети цього дослідження ми проаналізували наступні документи (станом на червень 2022 р.): Закон України «Про авторське право і суміжні права» (Україна); Королівський указ № 1889/2011 від 30 грудня 2011 року Про діяльність Комісії інтелектуальної власності (зі змінами, внесеними до Королівського указу № 1023/2015 від 13 листопада 2015 року) (Іспанія); Закон Китайської Народної Республіки Про електронну комерцію (прийнятий на п’ятій сесії Постійного комітету 13-го Всекитайського збору народних представників 31 серпня 2018 р.) (Китай); Положення Про захист права розповсюдження через інформаційну мережу (2013) (Китай); Закон про авторське право в цифрову епоху (США). Аналіз проведено у проєкції наступних аспектів: об’єкти інтелектуальної власності; суб’єкти правозастосування; структура повідомлення; заходи в межах Інтернет-платформи; представництво суб’єктів; час обробки повідомлення; час обробки зустрічного повідомлення; термін автоматичного відновлення контенту; відповідальність за надання недостовірної інформації; відповідальність оператора платформи. Аналіз показує, що багато дискусійних питань процедур досі не вирішено, хоча, наприклад, Китай зробив значний крок, можливо, занадто різкий, але цей крок дозволяє іншим вивчати практики країни; Іспанія обрала власний шлях, як це передбачено, наприклад, Директивою ЄС про електронну комерцію, багато в чому позитивний і показовий, але в деяких аспектах незавершений; США отримали привілей критики, як і всі, хто народив новий важливий підхід, але водночас це рішення стало справді проривним, про що свідчить масштаб впровадження процедур за межами США; Україна перебуває на початковому етапі впровадження процедур, але досвід інших країн, безумовно, є корисним і таким, що може застосовуватись у країні для боротьби з недобросовісною конкуренцією та підтримки малого та середнього бізнесу у складні економічні часи.
Посилання
Azmi, I. M. A. G., Ismail, S. F., & Daud, M. (2017). Internet service providers liability for third party content: Freedom to operate?. In 2017 5th International Conference on Cyber and IT Service Management (CITSM) (pp. 1–5). IEEE.
Bar-Ziv, S. & Elkin-Koren, N. (2018). Behind the scenes of online copyright enforcement: Empirical evidence on notice & takedown. Conn. L. Rev., 50(2), 339–385.
Beck, S. E. (2018). Breakout Session: New and Notable in Copyright Law. Presented by Nathaniel Edwards, counsel, Lewis, Roca, Rothgerber, and Christie. Journal of Copyright in Education and Librarianship, 2(1), 1–7.
Bleech, A. M. (2009). What’s the Use-Good Faith Evaluations of Fair Use and Digital Millennium Copyright Act Takedown Notices. CommLaw Conspectus, 18, 241–268.
Cobia, J. (2008). The digital millennium copyright act takedown notice procedure: Misuses, abuses, and shortcomings of the process. Minn. JL Sci. & Tech., 10(1), 387–411.
Commission of the European Communities (2003). First Report on the application of Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information society services, in particular electronic commerce, in the Internal Market (Directive on electronic commerce). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2003:0702:FIN:EN:PDF.
Dong, H. (2020). Balancing the Interests of Trademark Owners and E-Commerce Platforms During the Internet Age. Wake Forest J. Bus. & Intell. Prop. L. 22(3), 371–398.
European Commission (2012). Commission Staff Working Document Online services, including e-commerce, in the Single Mark. Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/2d17d3dd-4f004e3c-b75c-98c03b135047/language-en.
Feng, S., Wan, Y., & Fang, F. (2019). Notice and Take Down: How the Shift from Copyright Law to Chinese E-Commerce Law Poses an Unnecessary Disturbance to E-Commerce. IIC-International Review of Intellectual Property and Competition Law, 50(9), 1082–1100.
Floridi, L. (2021). The End of an Era: from Self-Regulation to Hard Law for the Digital Industry. Philosophy & Technology, 34(4), 619–622.
Frosio, G. F. (2017). From horizontal to vertical: an intermediary liability earthquake in Europe. Journal of Intellectual Property Law & Practice, 12(7), 565–575.
Gibson, J. (2011). Notice and Takedown, Here and Abroad. The Media Institute. Retrieved from http://www.mediainstitute.org/IPI/2011/091511.php.
Guzman, F. (2015). The Tensions between Derivative Works Online Protected by Fair Use and the Takedown Provisions of the Online Copyright Infringement Liability Limitation Act. Nw. J. Tech. & Intell. Prop., 13(2), 181–196.
Hazelwood Jr, C. W. (2009). Fair Use and the Takedown/Put Back Provisions of the Digital Millennium Copyright Act. Idea, 50, 307–334.
He, H. (2020). The mechanism for intellectual property protection under Chinese e-commerce law: more powerful than necessary. Queen Mary Journal of Intellectual Property, 10(2), 217–237.
Ido, V. (2019). Intellectual Property and Electronic Commerce: Proposals in the WTO and Policy Implications for Developing Countries. Policy Brief, (62), 1–8.
Kreiken, F. H. (2017). Large-scale copyright enforcement and human rights safeguards in online markets: A comparative study of 22 sanctioning mechanisms from eight enforcement strategies in six countries between 2004 and 2014. https://doi.org/10.4233/uuid:be493008-78cc-46fa-937e-ee7de4559d98.
Kuczerawy, A. & Ausloos, J. (2015). NoC online intermediaries case studies series: European Union and Google Spain. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2567183.
Kwak, J., Zhang, Y., & Yu, J. (2019). Legitimacy building and e-commerce platform development in China: The experience of Alibaba. Technological Forecasting and Social Change, 139, 115–124.
Lisovyi, A. & Dmytruk, O. (2020). International Experience in the Prevention of Copyrights Crimes on the Internet. European Political and Law Discourse, 7(6), 103–108.
Loren, L. P. (2011). Deterring Abuse of the Copyright Takedown Regime by Taking Misrepresentation Claims Seriously. Wake Forest L. Rev., 46, 745–782.
Neill, A. H., Karobonik, T., & Balderas, M. (2014). Comments of New Media Rights to the Request for Comments on Department of Commerce Green Paper, Copyright Policy, Creativity, and Innovation in the Digital Economy. Copyright Policy, Creativity, and Innovation in the Digital Economy. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=2480677.
Penney, J. W. (2017). Internet surveillance, regulation, and chilling effects online: a comparative case study. Internet Policy Review, 6(2), 1–39. https://doi.org/10.14763/2017.2.692.
Perel, M., & Elkin-Koren, N. (2015). Accountability in algorithmic copyright enforcement. Stan. Tech. L. Rev., 19, 473–533.
Schonauer, M. (2011). Let the Babies Dance: Strengthening Fair Use and Stifling Abuse in DMCA Notice and Takedown Procedures. ISJLP, 7, 135–169.
Shmatkov, D. (2020). Does Copyright Only Serve the Creative Industries? International Conference on Business Management, Innovation, and Sustainability (ICBMIS). http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3709072.
Shmatkov, D. (2021). Copyright Issues in Digital Society: Sports Video Games. In International Intellectual Systems and Information Technologies, 2021 (ISIT 2021) (pp. 291–297).
Shmatkov, D., Hlibko, S., & Georgiievskyi, I. (2021). Approaches to Intellectual Property of Robotics Industry. In 2021 IEEE 8th International Conference on Problems of Infocommunications, Science and Technology (PIC S&T) (pp. 125–128). IEEE. DOI: 10.1109/PICST54195.2021.9772146.
Shmatkov, D., Hlibko, S., Tokarieva, K., & Zagalaz, J. C. (2021). On the Question of Why Copyright Cannot Be Synonymous with Intellectual Property within Digital Competence Frameworks. Revista La Propiedad Inmaterial, 32, 215–231. doi: https://doi.org/10.18601/16571959.n32.07.
Tarkiainen, R. (2021). A comparison of the legitimacy of recent legislative and non-legislative pressures exerted on the EU intermediary liability framework. Retrieved from https://digilabs.global/wp-content/uploads/2021/07/Acomparisonofthelegitimacyofrecentlegislativeandnon-legislativepressuresexertedontheEUintermediaryliabilityframework.pdf.
Urban, J. M. & Quilter, L. (2006). Efficient process or chilling effects-takedown notices under Section 512 of the Digital Millennium Copyright Act. Santa Clara Computer & High Tech. LJ, 22(4), 621–693.
Wang, J. (2018). Notice-and-Takedown Procedures in the US, the EU and China. In Regulating Hosting ISPs’ Responsibilities for Copyright Infringement (pp. 141–178).
Wang, J. (2021). How to utilize notice-and-takedown procedures in IP enforcement on e-commerce platforms – a lesson from China. Asia Pacific Law Review, 29(2), 243–263.
Wu, X. (2019). Discussion on the Liability of Patent Indirect Infringement on the Network Trading Platform. In 4th International Conference on Contemporary Education, Social Sciences and Humanities (ICCESSH 2019) (pp. 1870–1874).
Zhang, X., & Zhu, X. (2018). A pioneering undertaking to be optimized: legal transplantation and practice of the notice and takedown regime under China’s Patent Law. Queen Mary Journal of Intellectual Property, 8(3), 191–208.
