ЛІЦЕНЗІЙНІ УГОДИ НА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ КОРИСТУВАЧІВ НА ЦИФРОВОМУ РИНКУ

Abstract

Електронні платформи широко впроваджують стандартні ліцензійні договори, за яким користувачі надають їм певні права. І знаходячись сьогодні на певному етапі налагодженості цих процесів постає декілька актуальних питань – на скільки зміст таких договорів врегульовано на національних та міжнародному рівні, як положення нормативних документів відображено у ліцензійних договорах між користувачами та платформами, як стандарти щодо цих документів враховують потреби зацікавлених сторін. Метою представленого дослідження є визначення змісту стандартних положень невиключних ліцензій, що пропонують цифрові платформи, за окремими галузями з урахуванням норм національних та міжнародних нормативно-правових документів і з огляду на балансування потреб зацікавлених сторін. Для досягнення мети цього дослідження використано метод науково-правового аналізу нормативних документів, літератури та ліцензійних договорів, представлених на електронних платформах, а також наукові методи порівняння та узагальнення. Ліцензії порівняно за наступними критеріями: назва, вид ліцензії, об’єкти інтелектуальної власності, надані права (окремо – право надання субліцензій), строк чинності, території чинності прав, наявність роялті, можливість відкликання, гарантії чистоти творів від прав третіх осіб. Визначено зміст ліцензії, що враховує інтереси усіх сторін за відповідності законам та технічним потребам і можливостям платформ. Хоча проаналізовані у статі цифрові платформи характеризуються різними функціональними особливостями, вмістом, цільовою аудиторією тощо викладені пропозиції можуть бути імплементовані без огляду на ці відмінності, але з додаванням релевантних специфіці платформи положень.