Про формування нових дослідницьких інфраструктур в Україні за сучасних умов
DOI:
https://doi.org/10.37772/2309-9275-2025-1(24)-10Ключові слова:
дослідницькі інфраструктури, Україна, наукова політика, інновації, післявоєнне відновлення, державно-приватне партнерство, міжнародна співпраця, високотехнологічні хаби, стійкість, технологічна модернізаціяАнотація
Формування нових дослідницьких інфраструктур в Україні стало критичною пріоритетною задачею через триваючу повномасштабну війну та її вплив на науковий і технологічний потенціал країни. У статті проаналізовано сучасний стан українських дослідницьких інфраструктур, висвітлено шкоду матеріально-технічній базі, відтік людського капіталу та порушення фінансування. На основі міжнародного досвіду Європейського Союзу, США та Франції визначено ефективні моделі державних, приватних та муніципальних наукових центрів, а також державно-приватного партнерства й міжнародної співпраці. У роботі підкреслюється важливість стійких, міждисциплінарних та міжнародно інтегрованих інфраструктур для забезпечення післявоєнного наукового відновлення України, технологічної модернізації та її глобальної конкурентоспроможності. Рекомендації зосереджено на створенні національних науково-технологічних хабів, використанні міжнародних грантів, інтеграції досліджень у промисловість та впровадженні адаптивних моделей управління для підвищення інноваційного потенціалу країни.
Посилання
Junior Academy of Sciences of Ukraine. (2024). Data on damage and losses in Ukrainian scientific institutions during the war. Kyiv: Junior Academy of Sciences of Ukraine.
National Academy of Sciences of Ukraine. (2022). Annual report on research and development expenditures. Kyiv: NASU.
UNESCO. (2024). Assessment of the impact of the full-scale invasion on Ukraine’s research infrastructure and human capital. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. https://www.unesco.org/
Balázs, K., & Kárpáti, T. (2021). Post-conflict reconstruction and integration of national research infrastructures in Europe: Lessons from the Western Balkans and Eastern Europe. Budapest: Central European University Press.
European Commission. (2022). Research infrastructure performance indicators: Guidelines for monitoring and evaluation. Brussels: European Commission.
European Commission. (2024). European Strategy Forum on Research Infrastructures (ESFRI) roadmap 2024. Brussels: European Commission. https://ec.europa.eu/research/infrastructures
Karo, E., & Kattel, R. (2016). Smart specialization and regional innovation strategies: Lessons for small and medium-sized countries. Journal of Technology Transfer, 41(5), 1010–1030. https://doi.org/10.1007/s10961015-9412-0
Kovalenko, O. (2023). Modernization of Ukrainian research institutions: Challenges and strategies for publicprivate partnerships. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine.
Kuhlmann, S., & Rip, A. (2018). Next-generation innovation policy and the role of research infrastructures in global knowledge networks. Research Policy, 47(9), 1582–1592. https://doi.org/10.1016/j.respol.2018.07.006
Linkov, I., Trump, B. D., & Keenan, J. M. (2018). Resilience and risk-based design in research infrastructure planning. Environmental Systems and Decisions, 38(2), 123–137. https://doi.org/10.1007/s10669-0189691-2
Menter, M., & Frickel, S. (2020). Digital tools and metrics for evaluating research infrastructure performance. Science and Public Policy, 47(4), 517–529. https://doi.org/10.1093/scipol/scaa013
OECD. (2023). Measuring the performance of research infrastructures: Indicators and methodologies. Paris: OECD Publishing. https://www.oecd.org/
UNESCO. (2024). Assessment of the impact of the full-scale invasion on Ukraine’s research infrastructure and human capital. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. https://www. unesco.org
European Commission. (n.d.). Horizon Europe: Funding for research and innovation. https://research-andinnovation. ec.europa.eu/funding/funding-opportunities/funding-programmes-and-open-calls/horizoneurope_ en
