Нормативно-правові засади забезпечення ядерної безпеки в Україні: стратегічні вектори та довгострокові перспективи

Анотація

У статті розглянуто нормативно-правові засади забезпечення ядерної безпеки в Україні. Визначено, що питання ядерної безпеки потребують комплексного науково-правового дослідження з метою формування ефективних нормативних механізмів державного регулювання, стратегічних напрямів підвищення стійкості критичної інфраструктури та забезпечення адаптації національного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Зроблено огляд науково-теоретичних напрацювань щодо предмету дослідження, які підкреслюють актуальність обраної тематики. Автором проаналізовано норми Закону України «Про національну безпеку», розглянуто сучасні законотворчі тенденції у сфері забезпечення ядерної безпеки. Зокрема досліджені положення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо впровадження Стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки» № 15128 від 3 квітня 2026 року. Зазначено, що прийняття вказаного законопроекту спряє формуванню цілісного стратегічного документу довгострокового планування і чіткого міжвідомчого механізму взаємодії сил безпеки і оборони, органів охорони здоров’я та цивільного захисту в умовах хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних інцидентів, що є критично важливим в умовах воєнного стану та необхідності посилення національної стійкості, підвищення готовності до реагування на хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози. За результатами проведеного дослідження нормативних засад забезпечення ядерної безпеки в Україні зроблено висновок щодо пріоритетності розвитку сфери ядерної безпеки як складової національної безпеки держави та фундаментального підґрунтя сталого функціонування господарського комплексу України. Підкреслено, що чинне законодавство України з питань національної безпеки потребує подальшої систематизації та імплементації міжнародних стандартів у контексті стратегічного планування, управління ризиками, захисту критичної інфраструктури та координації діяльності органів державної влади у сфері хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки.